скривдити

Значення в інших словниках

1. скривдити — (дати комусь менше, як іншим) недодати, обділити. Словник синонімів Полюги
2. скривдити — скри́вдити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
3. скривдити — -джу, -диш, перех., док. 1》 Док. до кривдити. 2》 перев. чим, розм. Наділити чим-небудь у недостатній мірі або наділити чимсь поганим, позбавити чогось. 3》 рідко. Порушити вірність чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скривдити — СКРИ́ВДИТИ, джу, диш, док., кого. 1. Док. до кри́вдити. Вже як менший брат чим її скривдить, так Галя й словечка не зможе вимовити і втече од усіх (Марко Вовчок); Ми справді трохи скривдили його (І. Словник української мови у 20 томах
5. скривдити — му́хи не зоби́дить (не скри́вдить). Хто-небудь дуже добрий, сумирний, лагідний. Передерій зроду-віку мухи не зобидив (З журналу); Тато був добряк-добряк (мухи не скривдить, ніколи голосу не підвищував, тільки на скрипці грав) (В. Нестайко). Фразеологічний словник української мови
6. скривдити — КРИ́ВДИТИ (несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось), ОБИЖА́ТИ, ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., ОКРИВДЖА́ТИ (ОКРИ́ВДЖУВАТИ) розм., ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
7. скривдити — Скри́вдити, -джу, -диш; скривдь, скри́вдьте і скривди́ти, -джу́, -ди́ш; скри́вди́, скри́вді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. скривдити — СКРИ́ВДИТИ, джу, диш, перех., док. 1. Док. до кри́вдити. Вже як менший брат чим її скривдить, так Галя й словечка не зможе вимовити і втече од усіх (Вовчок, І, 1955, 288); Ми справді трохи скривдили його (Фр. Словник української мови в 11 томах
9. скривдити — Скривдити, -джу, -диш гл. Обидѣть, причинить несправедливость. Ном., стр. 180. Скривдили ляхи український люд. Стор. МПр. 130. Словник української мови Грінченка