сполох

Значення в інших словниках

1. сполох — спо́лох 1 іменник чоловічого роду тривога спо́лох 2 іменник чоловічого роду спалах Орфографічний словник української мови
2. сполох — Переполох, збентеження, тривога, с. паніка; сигнал тривоги, ґвалт. Словник синонімів Караванського
3. сполох — [сполох] -ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
4. сполох — I -у, ч. 1》 Тривога, переляк, збентеження або хвилювання, що охопили багатьох. 2》 Сигнал тривоги у випадку якого-небудь нещастя (нападу ворогів, пожежі і т. ін.). Бити на сполох — а) подавати сигнал тривоги, перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сполох — СПО́ЛОХ¹, у, ч. 1. Тривога, переляк, збентеження або хвилювання, що охопили багатьох. Одні стоять, мов тороплені, другі метушаться на місці, мов рятунку шукають .. А ватажок ще й глузує, бачачи такий сполох (М. Словник української мови у 20 томах
6. сполох — би́ти / уда́рити на спо́лох. 1. Сповіщати про небезпеку, подавати сигнал тривоги. — Ну, та й ми не дрімаємо,— зауважив Явтух Судар,— розіслали гінців по селах, б’ємо на сполох. Хотіли й до вас посилати… (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
7. сполох — ПЕРЕЛЯ́К (відчуття страху), ЛЯК, ПЕРЕПОЛО́Х, СПО́ЛОХ, ПЕРЕ́СТРАХ розм. Мотря з переляку залізла на печі аж у куток (Панас Мирний); Бідна дівчина аж злякалась і з ляку ніби заніміла (І. Нечуй-Левицький); Малий Мирон так і остовпів з наглого переполоху (І. Словник синонімів української мови
8. сполох — Споло́х, -ло́ху, -хові; -ло́хи, -хів, на споло́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. сполох — СПО́ЛОХ¹, у, ч. 1. Тривога, переляк, збентеження або хвилювання, що охопили багатьох. Одні стоять, мов тороплені, другі метушаться на місці, мов рятунку шукають.. А ватажок ще й глузує, бачачи такий сполох (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
10. сполох — Споло́х, -ху м. Испугъ. Словник української мови Грінченка