сполох
СПО́ЛОХ¹, у, ч.
1. Тривога, переляк, збентеження або хвилювання, що охопили багатьох.
Одні стоять, мов тороплені, другі метушаться на місці, мов рятунку шукають .. А ватажок ще й глузує, бачачи такий сполох (М. Коцюбинський);
На весь повіт сполохів нагнав самовільний сход в Буймирі (К. Гордієнко);
Сполох скрізь панує: отари розбились, скотина безладно реве, а люди ще гірші од звіра, ганяються хижо за людьми, і люди біжать од людей з плачем та прокльоном (Дніпрова Чайка);
Нарешті Соломія відчиняє двері. У темряві він бачить її незвично напружене, сполохом обведене обличчя (М. Стельмах).
2. Сигнал тривоги у випадку якого-небудь нещастя (нападу ворогів, пожежі і т. ін.).
Десь на горі спалахнув вогонь .. Це означало сполох, так часто робили, коли до Києва наближались половці (А. Хижняк);
* У порівн. Звістка про загрозливе становище, передана Чемерицею, як сполох, пролетіла по будівництву (Г. Коцюба).
◇ Би́ти / уда́рити на спо́лох див. би́ти;
(1) Немо́в на спо́лох – дуже голосно.
[Пасквала:] Чом кричиш, немов на сполох? (М. Куліш, пер. з тв. Лопе де Вега);
(2) Як (мов) на спо́лох – дуже швидко.
Кузь не входив, а влітав у хату, наче на сполох (Григорій Тютюнник).
СПО́ЛОХ² див. спо́лохи.
Значення в інших словниках
- сполох — спо́лох 1 іменник чоловічого роду тривога спо́лох 2 іменник чоловічого роду спалах Орфографічний словник української мови
- сполох — Переполох, збентеження, тривога, с. паніка; сигнал тривоги, ґвалт. Словник синонімів Караванського
- сполох — див. блиск; спалах Словник синонімів Вусика
- сполох — [сполох] -ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
- сполох — I -у, ч. 1》 Тривога, переляк, збентеження або хвилювання, що охопили багатьох. 2》 Сигнал тривоги у випадку якого-небудь нещастя (нападу ворогів, пожежі і т. ін.). Бити на сполох — а) подавати сигнал тривоги, перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сполох — би́ти / уда́рити на спо́лох. 1. Сповіщати про небезпеку, подавати сигнал тривоги. — Ну, та й ми не дрімаємо,— зауважив Явтух Судар,— розіслали гінців по селах, б’ємо на сполох. Хотіли й до вас посилати… (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
- сполох — ПЕРЕЛЯ́К (відчуття страху), ЛЯК, ПЕРЕПОЛО́Х, СПО́ЛОХ, ПЕРЕ́СТРАХ розм. Мотря з переляку залізла на печі аж у куток (Панас Мирний); Бідна дівчина аж злякалась і з ляку ніби заніміла (І. Нечуй-Левицький); Малий Мирон так і остовпів з наглого переполоху (І. Словник синонімів української мови
- сполох — Споло́х, -ло́ху, -хові; -ло́хи, -хів, на споло́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сполох — СПО́ЛОХ¹, у, ч. 1. Тривога, переляк, збентеження або хвилювання, що охопили багатьох. Одні стоять, мов тороплені, другі метушаться на місці, мов рятунку шукають.. А ватажок ще й глузує, бачачи такий сполох (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- сполох — Споло́х, -ху м. Испугъ. Словник української мови Грінченка