спустошувати

Значення в інших словниках

1. спустошувати — спусто́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. спустошувати — Пустошити, розоряти, розграбовувати, плюндрувати, с. сіяти смерть; (комору) випорожнювати; (душу) П. каструвати; п! РУЙНУВАТИ, НИЩИТИ. Словник синонімів Караванського
3. спустошувати — -ую, -уєш, недок., спустошити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Руйнувати, знищувати, спричиняючи запустіння, роблячи безлюдним або малолюдним; плюндрувати. || перен. Завдавати великої шкоди природі (про мороз, вітер, спеку і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спустошувати — СПУСТО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУСТО́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, що. 1. Руйнувати, знищувати, спричиняючи запустіння, роблячи безлюдним або малолюдним; плюндрувати. П'ять разів спустошували Грузію орди Тамерлана. Словник української мови у 20 томах
5. спустошувати — РУЙНУВА́ТИ (ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися), РОЗВА́ЛЮВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, НИ́ЩИТИ, ЗНИ́ЩУВАТИ, ВАЛИ́ТИ, ЗАВА́ЛЮВАТИ, ЛАМА́ТИ, ПЛЮНДРУВА́ТИ, ТРОЩИ́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, ГРОМИ́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, РОЗВЕРТА́ТИ... Словник синонімів української мови
6. спустошувати — Спусто́шувати, -то́шую, -то́шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. спустошувати — СПУСТО́ШУВАТИ, ую, уєш, недоп., СПУСТО́ШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Руйнувати, знищувати, спричиняючи запустіння, роблячи безлюдним або малолюдним; плюндрувати. П’ять разів спустошували Грузію орди Тамерлана. Словник української мови в 11 томах