1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спустошувати

спусто́шувати

-ую, -уєш, недок., спустошити, -шу, -шиш, док., перех.

1》 Руйнувати, знищувати, спричиняючи запустіння, роблячи безлюдним або малолюдним; плюндрувати.

|| перен. Завдавати великої шкоди природі (про мороз, вітер, спеку і т. ін.).

2》 Забирати все, не залишаючи нічого.

|| Обривати, скошувати і т. ін. все (в саду, на ниві тощо).

|| жарт. Скуповувати щось у великій кількості.

|| жарт. З'їдати, випивати все.

3》 перен. Позбавляти моральних сил, робити нездатним до повнокровного, активного творчого життя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спустошувати — спусто́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спустошувати — Пустошити, розоряти, розграбовувати, плюндрувати, с. сіяти смерть; (комору) випорожнювати; (душу) П. каструвати; п! РУЙНУВАТИ, НИЩИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. спустошувати — див. нищити Словник синонімів Вусика
  4. спустошувати — СПУСТО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУСТО́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, що. 1. Руйнувати, знищувати, спричиняючи запустіння, роблячи безлюдним або малолюдним; плюндрувати. П'ять разів спустошували Грузію орди Тамерлана. Словник української мови у 20 томах
  5. спустошувати — РУЙНУВА́ТИ (ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися), РОЗВА́ЛЮВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, НИ́ЩИТИ, ЗНИ́ЩУВАТИ, ВАЛИ́ТИ, ЗАВА́ЛЮВАТИ, ЛАМА́ТИ, ПЛЮНДРУВА́ТИ, ТРОЩИ́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, ГРОМИ́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, РОЗВЕРТА́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. спустошувати — Спусто́шувати, -то́шую, -то́шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спустошувати — СПУСТО́ШУВАТИ, ую, уєш, недоп., СПУСТО́ШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Руйнувати, знищувати, спричиняючи запустіння, роблячи безлюдним або малолюдним; плюндрувати. П’ять разів спустошували Грузію орди Тамерлана. Словник української мови в 11 томах