спірка
див. сварка
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спірка — спі́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- спірка — -и, ж. 1》 Серйозна суперечка; сварка. || Сперечання, лайка. [Бути] у спірці — порвати стосунки, не розмовляти з ким-небудь. 2》 Те саме, що спір I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спірка — див. спір Словник чужослів Павло Штепа
- спірка — СПІ́РКА, и, ж. 1. Серйозна суперечка; сварка. Казала [Гаїнка] тільки, що була в матері і там при їй сталася спірка в діда Дороша з сином (Б. Грінченко); Онисько оселився в батьківській хаті доглядати москалевої худоби. Словник української мови у 20 томах
- спірка — СУПЕРЕ́ЧКА (словесне змагання між двома або кількома особами, при якому кожна із сторін обстоює свою правоту), СПІР, СПІ́РКА, ДИСКУ́СІЯ розм., СУПЕРЕ́КА діал., ПЕРЕ́ЧКА діал.; ПОЄДИ́НОК, ГЕРЦЬ, ПРЯ заст. книжн. Словник синонімів української мови
- спірка — СПІ́РКА, и, ж. 1. Серйозна суперечка; сварка. Казала [Гаїнка] тільки, що була в матері і там при їй сталася спірка в діда Дороша з сином (Гр., II, 1963, 386); Онисько оселився в батьківській хаті доглядати москалевої худоби. Словник української мови в 11 томах
- спірка — Спірка, -ки ж. Споръ. Словник української мови Грінченка