старчиха
див. жебрак
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старчиха — старчи́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- старчиха — СТАРЧИ́ХА, и, ж. Жінка, що старцює; жебрачка. Коло самісінького порога довгими рядками посідали на обід старці та старчихи сливе з усіх ближніх сіл (І. Нечуй-Левицький); * У порівн. Прийшла [Ганна] змучена, боса, в подертому одязі, як старчиха (О. Словник української мови у 20 томах
- старчиха — -и, ж. Жінка, що старцює; жебрачка. || Дуже бідна, убога жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- старчиха — СТАРЧИ́ХА, и, ж. Жінка, що старцює; жебрачка. Коло самісінького порога довгими рядками посідали на обід старці та старчихи сливе з усіх ближніх сіл (Н.-Лев., III, 1956, 8); *У порівн. Словник української мови в 11 томах