хлопець

Козак, козарлюга, козаченько, козачина, леґінь, лугарик (запорозький козак), молодець, молодик, отрок, парубець, парубійко, парубок, парубча, парубчак, парубчисько, паруб'яга, переросток, півпарубок, підліток, хлоп ("Хлоп—як дуб" Грінченко), хлопак, хлоня, хлопеня, хлопенятко, хлопець-друзяка, хлопак, хлопище, хлопійко, хлопко, хлопцюга, хлопча, хлопчак, хлопчатко, хлопченя, хлопченятко, хлопчик, хлопчина, хлопчинка, хлопчинонька, хлопчиночка, хлопчисько, хлопчичок, хлопчище, хлоп'юга, хлоп'я, хлоп'яга, хлоп'як, хлоп'ятко, хлоп'яточко, шугай (парубок), юнак

Фразеологічні синоніми: бабин смик (парубок, який одружується зі старою жінкою); буйний молодець (фольк.); добрий молодець; молодий чоловік; сильна стать; славний козак; славний молодець; славний хлопець; хвацький хлопець

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлопець — Хлопець до ззування чобіт: прилад для стягання тісних чобіт [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. хлопець — (дитина підліткового віку) хлопчик, розм.: хлопча, хлопчина, хлоп'я, (старший) парубійко, підпарубок; (молодий чоловік) юнак, парубок, молодець, козак. Словник синонімів Полюги
  3. хлопець — хло́пець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. хлопець — Підліток, парубчак, юнак, кн. молодий чоловік, (малий на зріст) шпінґалет, (малий) дітвак, (чий) син, хлопча, хлоп'я, хлопчик, хлопчина, хлопчисько, хлопійко, хлоп'яга, хлоп'як Словник синонімів Караванського
  5. хлопець — [хлопеиц'] -пц'а, ор. -пцеим, м. (на) -пцеив'і/-пц'у, кл. -пчеи, мн. -пц'і, -пц'іў Орфоепічний словник української мови
  6. хлопець — ХЛО́ПЕЦЬ, пця, ч. 1. Дитина або підліток чоловічої статі; хлопча, хлопчина. Учні, хлопці й дівчата, восьмого й дев'ятого класів стояли за партами й дивились у вікна (О. Довженко); Хлопець ріс крикливий і запальний. Словник української мови у 20 томах
  7. хлопець — хлопець карт. валет (м, ср, ст)||валєт Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. хлопець — син. молодий чоловік: белдик, вася, Дон Педро, гицель, грінго, кадр, кент, клієнт, крендель, кріль, мужик, пацик, перець, персонаж, субчик, типаж, хаун, фраєр, фрей, фуцан, хлоп, чіпок, чорт, чувак, штурпак. добрий знайомий: бандит, боєць, керя. Словник жарґонної лексики української мови
  9. хлопець — -пця, ч. 1》 Дитина або підліток чоловічої статі. || Те саме, що син. || Молодий чоловік, юнак, парубок. 2》 перев. мн. Уживається як назва чоловіків (здебільшого при звертанні). 3》 заст. Підліток-слуга. || заст. Поводир у сліпого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. хлопець — ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОК розм., ПІДРО́СТОК розм., ВИ́РОСТОК діал.; ПІВПА́РУБОК розм., ПІВПАРУБЧА́К розм., ПІДПА́РУБОК розм., ПІДПАРУБЧА́К розм., ПАРУБІ́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
  11. хлопець — Хло́пець, хло́пця, -пцеві, -пцем, хло́пче! і хло́пцю! хло́пці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. хлопець — ХЛО́ПЕЦЬ, пця, ч. 1. Дитина або підліток чоловічої статі. Учні, хлопці й дівчата, восьмого й дев’ятого класів стояли за партами й дивились у вікна (Долж., І, 1958, 297); Хлопець ріс крикливий і запальний. Словник української мови в 11 томах
  13. хлопець — Хлопець, -пця м. 1) Мальчикъ. П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці. МВ. І. 9. 2) Подростокъ, юноша, молодой человѣкъ, парень; мн.: ребята. КС. 1887. VIII. 767. З Богом — не з хлопцем жартувати. Ном. Словник української мови Грінченка