хула

Значення в інших словниках

1. хула — хула́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. хула — ХУЛА́, и́, ж., книжн. Те, що ганьбить, знеславлює, осуджує, кого-, що-небудь; осуда, ганьба. Хвали нікому, А кров, та сльози, та хула, Хула всьому! (Т. Шевченко); Кому хвала – кому хула (Л. Словник української мови у 20 томах
3. хула — -и, ж., книжн. Те, що ганьбить, знеславлює, осуджує кого-, що-небудь; осуд, ганьба. Нести хулу — ганити, ганьбити. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хула — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм. Словник синонімів української мови
5. хула — ХУЛА́, и́, ж., книжн. Те, що ганьбить, знеславлює, осуджує, кого-, що-небудь; осуд, ганьба. Хвали нікому, А кров, та сльози, та хула, Хула всьому! (Шевч. Словник української мови в 11 томах