1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хула

хула́

-и, ж., книжн.

Те, що ганьбить, знеславлює, осуджує кого-, що-небудь; осуд, ганьба.

Нести хулу — ганити, ганьбити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хула — хула́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хула — див. наклеп Словник синонімів Вусика
  3. хула — ХУЛА́, и́, ж., книжн. Те, що ганьбить, знеславлює, осуджує, кого-, що-небудь; осуда, ганьба. Хвали нікому, А кров, та сльози, та хула, Хула всьому! (Т. Шевченко); Кому хвала – кому хула (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. хула — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм. Словник синонімів української мови
  5. хула — ХУЛА́, и́, ж., книжн. Те, що ганьбить, знеславлює, осуджує, кого-, що-небудь; осуд, ганьба. Хвали нікому, А кров, та сльози, та хула, Хула всьому! (Шевч. Словник української мови в 11 томах