шершавий

I

жорсткий, зажорствілий, закам'янілий, зашкарублий, звітрілий, згрубілий, костричуватий, кострубатий, кошлатий, нерівний, пористий, потрісканий, пошкарублий, пошерхлий, репаний, рівчакуватий, шаршавий, шерехатий, шерхкий, шерхлий, шкарубкий, шорсткий, шорстколистий, шорсткуватий, шпаруватий, щілюватий, щілястий

Фразеологічні синоніми: шершава долоня; шорсткий, як жужіль; шорсткий, як на ведмеді волосся; шорсткий, як рашпіль; шорсткі пальці

II

див. кошлатий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шершавий — [шеиршавией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  2. шершавий — див. шерехуватий Словник чужослів Павло Штепа
  3. шершавий — ШЕРША́ВИЙ, а, е. Який має нерівну, шкарубку поверхню; шорсткий. Настя слухала, притулившись до шершавого стовбура яблуні (М. Коцюбинський); Листа написано на шістнадцяти сторінках жовтого шершавого паперу (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. шершавий — шерша́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. шершавий — -а, -е. Який має нерівну, шкарубку поверхню; шорсткий. || Який згрубів, потріскався від тривалої роботи, холоду, води і т. ін. (про шкіру та частини тіла). || Твердий, грубий, колючий на дотик, який подразнює шкіру при дотику. || Цупкий, колючий (про волосся, шерсть і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шершавий — ШОРСТКИ́Й (який має нерівну, цупку на дотик, часом потріскану, часом колючу поверхню; часто про згрубілу шкіру, частини тіла), ЖОРСТКИ́Й, КОСТРУБА́ТИЙ, ГРУ́БИЙ, ШКАРУБКИ́Й, ЗАШКАРУ́БЛИЙ, ШЕ́РХЛИЙ, ПРИШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, ОБШЕ́РХЛИЙ, ШЕРША́ВИЙ... Словник синонімів української мови
  7. шершавий — ШЕРША́ВИЙ, а, е. Який має нерівну, шкарубку поверхню; шорсткий. Настя слухала, притулившись до шершавого стовбура яблуні (Коцюб., І, 1955, 49); Листа написано на шістнадцяти сторінках жовтого шершавого паперу (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах