шершавий
шерша́вий
-а, -е.
Який має нерівну, шкарубку поверхню; шорсткий.
|| Який згрубів, потріскався від тривалої роботи, холоду, води і т. ін. (про шкіру та частини тіла).
|| Твердий, грубий, колючий на дотик, який подразнює шкіру при дотику.
|| Цупкий, колючий (про волосся, шерсть і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шершавий — I жорсткий, зажорствілий, закам'янілий, зашкарублий, звітрілий, згрубілий, костричуватий, кострубатий, кошлатий, нерівний, пористий, потрісканий, пошкарублий, пошерхлий, репаний, рівчакуватий, шаршавий, шерехатий, шерхкий, шерхлий, шкарубкий, шорсткий... Словник синонімів Вусика
- шершавий — [шеиршавией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- шершавий — див. шерехуватий Словник чужослів Павло Штепа
- шершавий — ШЕРША́ВИЙ, а, е. Який має нерівну, шкарубку поверхню; шорсткий. Настя слухала, притулившись до шершавого стовбура яблуні (М. Коцюбинський); Листа написано на шістнадцяти сторінках жовтого шершавого паперу (Ю. Словник української мови у 20 томах
- шершавий — шерша́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- шершавий — ШОРСТКИ́Й (який має нерівну, цупку на дотик, часом потріскану, часом колючу поверхню; часто про згрубілу шкіру, частини тіла), ЖОРСТКИ́Й, КОСТРУБА́ТИЙ, ГРУ́БИЙ, ШКАРУБКИ́Й, ЗАШКАРУ́БЛИЙ, ШЕ́РХЛИЙ, ПРИШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, ОБШЕ́РХЛИЙ, ШЕРША́ВИЙ... Словник синонімів української мови
- шершавий — ШЕРША́ВИЙ, а, е. Який має нерівну, шкарубку поверхню; шорсткий. Настя слухала, притулившись до шершавого стовбура яблуні (Коцюб., І, 1955, 49); Листа написано на шістнадцяти сторінках жовтого шершавого паперу (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах