шпичак

Значення в інших словниках

1. шпичак — Вістря, (на шашлик) шпичка; (для стрільби з лука) стріла; (очерету) стрілка; (терновий) колючка; (їжачий) голка; (словесний) шпилька, шпичка. Словник синонімів Караванського
2. шпичак — ШПИЧА́К, а́, ч. 1. Загострена паличка; шпичка. – Вареники! Вареники з сиром, з м'ясом і сливами! – вигукували вони [продавці], спритно настромлюючи десяток вареників на довгий шпичак (З. Тулуб); – Нащо ці шпичаки? Шашлик смажити?... Словник української мови у 20 томах
3. шпичак — шпича́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
4. шпичак — -а, ч. 1》 Загострена паличка; шпичка. || Загострений кінець якого-небудь предмета; вістря. || Гострий уламок дерева. 2》 У деяких рослин – колючка, шип. || Довгий вузький листок рослини; паросток. || Стрілка очерету. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шпичак — ВІ́СТРЯ (тонкий загострений або звужений кінець якогось предмета), ШПИЧА́К, ГОСТРЯ́К розм., ШТИХ діал.; ЖА́ЛО (голки, штика тощо). Вийняв голку і продовбав шкіру, Поки вістрям голки не заважив За конець тернини (І. Словник синонімів української мови
6. шпичак — ШПИЧА́К, а́, ч. 1. Загострена паличка; шпичка. — Вареники! Вареники з сиром, з м’ясом і сливами! — вигукували вони [продавці], спритно настромлюючи десяток вареників на довгий шпичак (Тулуб, Людолови, II, 1957, 134); — Нащо ці шпичаки? Шашлик смажити?... Словник української мови в 11 томах
7. шпичак — Шпичак, -ка м. 1) Ростокъ, появившійся изъ земли. Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників. Левиц. І. 339. Словник української мови Грінченка