штукар

Значення в інших словниках

1. штукар — Штука́р: — митець [51] Словник з творів Івана Франка
2. штукар — див. ФІГЛЯР; П. жартівник, забавник, пустун. Словник синонімів Караванського
3. штукар — [штукар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/-ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
4. штукар — ШТУКА́Р, я́, ч., розм. 1. Той, хто спритно, уміло робить що-небудь, вправний у чому-небудь. Сьогодні [на столі] не лише листки барвінку, але й сині його квітки! Штукар мій Івась, се він таку несподіванку придумав для мене (І. Франко); – От штукар, а!... Словник української мови у 20 томах
5. штукар — штука́р іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
6. штукар — -я, ч., розм. 1》 Той, хто спритно, уміло робить що-небудь, вправний у чому-небудь; трюкач. || Жартівник, забавник, пустун. 2》 Те саме, що фігляр 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
7. штукар — ВИТІВНИ́К (людина, що робить витівки, схильна до витівок), ХИМЕ́РНИК розм., ФО́КУСНИК розм., ФІГЛЯ́Р розм., ШТУКА́Р розм. Той, кого ще вчора знали тільки як кваліфікованого машиніста, раптом виявився прекрасним співаком, а в людині... Словник синонімів української мови
8. штукар — Штука́р, -ря́, -ре́ві; -карі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. штукар — ШТУКА́Р, я́, ч., розм. 1. Той, хто спритно, уміло робить що-небудь, вправний у чому-небудь. Сьогодні [на столі] не лише листки барвінку, але й сині його квітки! Штукар мій Івась, се він таку несподіванку придумав для мене (Фр. Словник української мови в 11 томах