штукарити

Значення в інших словниках

1. штукарити — ШТУКА́РИТИ, рю, риш, недок., розм. Займатися штукарством, поводитися як штукар. – Та я не про воли, я кажу: Добридень! – Сам ти, – каже [глухий дід], – злидень, а я хазяїн!.. – Та годі-бо вже тобі штукарити!.. Тут чоловік про діло, а ти... (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
2. штукарити — штука́рити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
3. штукарити — -рю, -риш, недок., розм. Займатися штукарством, поводитися як штукар. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. штукарити — Штука́рити, -ка́рю, -ка́риш, -ка́рять; штука́р, -ка́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. штукарити — ШТУКА́РИТИ, рю, риш, недок., розм. Займатися штукарством, поводитися як штукар. — Та я не про воли, я кажу: Добридень! — Сам ти,— каже [глухий дід],— злидень, а я хазяїн!..— Та годі-бо вже тобі штукарити!.. Тут чоловік про діло, а ти… (Гр., II, 1963, 349). Словник української мови в 11 томах
6. штукарити — Штукарити, -рю, -риш гл. Шутить, забавно проказить. Словник української мови Грінченка