Гафель
Р. в Німеччині, найдовша (ліва) притока Ельби; довж. 343 км; гол. притока Шпрее; судноплавна.
∗∗∗
Рухомий елемент рангоуту, круглий брус, що підноситься вздовж щогли; служить для кріплення верхнього краю гафельного вітрила.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гафель — ГА́ФЕЛЬ, я, чол. 1. мор. Похилий брус, закріплений нижнім кінцем до щогли або стеньги, який служить для піднімання прапорів та сигналів на кораблі. Корабельний прапор поплив угору зупинився на гафелі й залопотів на вітрі (Дмитро Ткач, Жди.. Словник української мови в 11 томах
- гафель — га́фель (голл. gaffel, букв. – вила) 1. Дерев’яний похилий брус, укріплений нижнім кінцем до щогли або стеньги. До Г. кріплять край косого вітрила. 2. Частина стовбура ясена або клена, з якої виробляють фанеру. Словник іншомовних слів Мельничука
- гафель — га́фель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гафель — -я, ч. 1》 мор. Похилий брус, закріплений нижнім кінцем до щогли або стеньги, який служить для піднімання прапорів і сигналів на кораблі. 2》 Частина стовбура ясена або клена, з якої виробляють фанеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гафель — ГА́ФЕЛЬ, я, ч. 1. мор. Підвішена під кутом до щогли рея, до якої кріпиться верхня кромка вітрила. На палубі кипіла робота. Марсовий Клюкін з боцманом Парфеновим та двома матросами спритно видиралися по вантах, прибивали до гафелів паруси (З. Словник української мови у 20 томах