карантин
Примусова ізоляція людей, тварин та інфікованих товарів; триває упродовж усього періоду перебігу певної хвороби (колись 40 днів — звідси назва).
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карантин — каранти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- карантин — КАРАНТИНА див. ІЗОЛЯЦІЯ. Словник синонімів Караванського
- карантин — -у, ч. 1》 Ізоляція на певний час осіб, хворих на заразну хворобу, або тих, хто мав контакт із такими хворими; адміністративні та медико-санітарні заходи для припинення заразної хвороби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карантин — каранти́н (італ. quarantena, від quaranta giorni – сорок днів) 1. Сукупність адміністративних і медико-санітарних заходів, за допомогою яких запобігають поширенню інфекційних хвороб людини, а також знищують вогнище інфекцій. Словник іншомовних слів Мельничука
- карантин — КАРАНТИ́Н, у, ч. 1. Ізоляція на певний час осіб, хворих на заразну хворобу, або тих, хто мав контакт із такими хворими; адміністративні та медико-санітарні заходи для припинення заразної хвороби. Словник української мови в 11 томах
- карантин — (фр.) Комплекс складських і житлових споруд у прикордонних і портових містах, що створювався для санітарної безпеки країни у XVIII–XIX ст. Архітектура і монументальне мистецтво