чайка

Болотяно-луговий птах, поширений в Євразії; однією з перших сповіщає про прихід весни; довж. бл. 34 см; на голові характерний чуб; охороняється. чайка

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чайка — I Морський водоплавний птах; птах, що селиться на узбережжі річок, озер, зрідка живе також у лісах та чагарниках. А на морі... Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі (Леся Українка); Десь над болотцем чайка озвалась (Л. Літературне слововживання
  2. чайка — д. мева, (запорізька) див. ЧОВЕН, чаєчка Словник синонімів Караванського
  3. чайка — [чайка] чайкие, д. і м. чайц'і, мн. чайкие/ чайки, чайок дв'і чайкие Орфоепічний словник української мови
  4. чайка — ЧА́ЙКА¹, и, ж. 1. Морський водоплавний птах родини сивкових з короткими ногами і густим оперенням; чибіс. Така тут земля. А на морі... Словник української мови у 20 томах
  5. чайка — ча́йка 1 іменник жіночого роду, істота птах * Але: дві, три, чотири ча́йки ча́йка 2 іменник жіночого роду човен Орфографічний словник української мови
  6. чайка — ча́йка вул. дівчина (м, ср, ст)|| = дівчина ◊ йти на ча́йкі іти ввечері за місто підстерігати закохані пари (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. чайка — (-и) ж. 1. крим. Людина, яка швидко і багато їсть. БСРЖ, 663; СЖЗ, 111. 2. тюр. Тюрма; виправно-трудова установа. БСРЖ, 663; СЖЗ, 111. Словник жарґонної лексики української мови
  8. чайка — I -и, ж. 1》 Морський водоплавний птах родини сивкових. 2》 Перев. наземний денний птах ряду сивоподібних, що селиться на узбережжі річок, озер, зрідка живе також у чагарниках та лісах. 3》 розм. Пестливе називання дівчини, жінки (перев. при звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. Чайка — див. Чайка, Тетяна Олексіївна Філософський енциклопедичний словник
  10. чайка — I. ЧА́ЙКА (водоплавний птах родини сивкових), РИБА́ЛКА розм., РИБОЛО́В розм., РИБА́ЧКА діал., ТИГИ́ТКА діал., МЕ́ВА діал. Чайка летить проти бурі З парусом білим врівні (А. Малишко); Пливуть собі та співають; Рибалка літає... (Т. Словник синонімів української мови
  11. Чайка — Ча́йка, -ки, -ці (прізв.). Ча́йчин, -чина, -чине Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. чайка — ЧА́ЙКА¹, и, ж. 1. (Vanellus vanellus L.). Морський водоплавний птах родини сивкових. Така тут земля. А на морі… Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі, мов згубу на нас вони кличуть (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  13. чайка — Чайка, -ки ж. 1) Птица: пигалица, чибисъ, Vanellus cristatus. Большая Энциклопедія, XV. 153. Вибірається, як чайка за море. Ном. № 10964. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Рудч. Чп. 88. 2) Родъ запорожской лодки. Словник української мови Грінченка