1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бароко

баро́ко

невідм., с.

Стилістичний напрям у європейському мистецтві кінця 16 – середини 18 ст., що характеризувався примхливістю форм і декоративною пишністю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бароко — баро́ко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бароко — (від іт. barocco — примхливий) — 1. Стиль європейського мистецтва (переважно образотворчого і архітектури) XVI — XVIII ст. Твори музичного... Словник-довідник музичних термінів
  3. бароко — БАРО́КО, невідм., с. Один з головних стильових напрямів у європейському мистецтві кінця XVI – середини XVIII ст., для якого характерні конкретність і динамічність образів, примхливість форм, підкреслена урочистість, декоративна пишність... Словник української мови у 20 томах
  4. бароко — Напрямок в європ. культурі XVII — 1 полов. XVIII ст., започаткований в Італії у 2-й полов. XVI ст.; розвивався в опозиції до ідейних та мистецьких основ Ренесансу, в атмосфері релігійних, теологічних і філософських суперечок; осн. Універсальний словник-енциклопедія
  5. бароко — БАРОКО (від італ. barocco — вибагливий, химерний) — творчо синтетичний напрям європейської культури, що виник між епохами Ренесансу та Просвітництва і характеризується тяжінням до збуреного світозображення... Філософський енциклопедичний словник