1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бездонний

бездо́нний

-а, -е.

1》 Який не має дна; без дна.

|| перен. Якого важко наповнити.

2》 перен. Дуже глибокий.

|| Безмежний, неосяжний.

|| Дуже сильний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездонний — бездо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бездонний — [беиздон:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. бездонний — БЕЗДО́ННИЙ, а, е. 1. Який не має дна; без дна. Дощ лив несамовито. Здавалося, десь угорі відкрилася глибока бездонна дірка і звідти без упину хлюпали бурхливі холодні потоки (О. Донченко); // перен. Який важко наповнити. Словник української мови у 20 томах
  4. бездонний — див. глибокий Словник синонімів Вусика
  5. бездонний — як у бездо́нну (діря́ву) бо́чку. У великій кількості, безконечно, марно. Гроші пливуть, як у бездонну бочку (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  6. бездонний — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. бездонний — БЕЗДО́ННИЙ, а, е. 1. Який не має дна; без дна. Дощ лив несамовито. Здавалося, десь угорі відкрилася глибока бездонна дірка і звідти без упину хлюпали бурхливі холодні потоки (Донч., II, 1956, 50); // перен. Який важко наповнити. Словник української мови в 11 томах
  8. бездонний — Бездонний, -а, -е = безодній. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Утопала в бездонну криницю. Чуб. Словник української мови Грінченка