бучно

бу́чно

Присл. до бучний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бучно — бу́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бучно — БУ́ЧНО. Присл. до бучни́й. Гучно, бучно, – а п'яти мерзнуть (прислів'я); Колись ті бенкети цілими тижнями тяглися, широко та бучно справлялися (Панас Мирний); Бучно їх у шахти виряджали (М. Терещенко); Бучно й рішуче ввалилися вони [старшини] до .. Словник української мови у 20 томах
  3. бучно — БУ́ЧНО. Присл. до бучни́й. Гучно, бучно, — а п’яти мерзнуть (Укр.. присл.., 1955, 179); Колись ті бенкети цілими тижнями тяглися, широко та бучно справлялися (Мирний, III, 1954, 191); Бучно їх у шахти виряджали (Тер. Словник української мови в 11 томах