1. Великий тлумачний словник сучасної мови

варяги

варя́ги

-ів, мн. (одн. варяг, -а, ч.), іст.

Давньоруська і візантійська назва скандинавів (норманів), які в 9 ст. чинили напади на Східну і Західну Європу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варяги — ВАРЯ́ГИ, ів, мн. (одн. варя́г, а, ч.). 1. іст. Давньоруська назва вихідців із Скандинавії, які у IX–XI ст. здійснювали походи в Європу для пограбувань і торгівлі, а також служили як наймані воїни. Словник української мови у 20 томах
  2. варяги — Давньоруська назва норманів (здебільшого шведів), які у VIII — 1-ій половині XI ст. з метою військової здобичі та торгівлі (зокрема, рабами) освоювали водні шляхи Сх. Європи (шлях із варягів у греки та ін.); участь... Універсальний словник-енциклопедія
  3. варяги — ВАРЯ́ГИ, ів, мн. (одн. варя́г, а, ч.), іст. Давньоруська і візантійська назва скандінавів (норманів), які в IX ст. чинили напади на Східну і Західну Європу, займалися також торгівлею, а пізніше служили воїнами-найманцями у слов’янських князів. Словник української мови в 11 томах