1. Великий тлумачний словник сучасної мови

велетень

ве́летень

-тня, ч.

1》 Величезна на зріс і могутньої сили людина в народних повір'ях і легендах.

|| Людина, що вирізняється з-поміж інших дуже великим зростом.

2》 перен. Предмет або істота, що своїми розмірами значно переважає інші подібні предмети, істоти.

3》 перен. Про людину, яка зробила або робить щось надзвичайне, що вимагає великих здібностей, праці, мужності, великого напруження сил.

|| чого. Людина, надзвичайно видатна в певній галузі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велетень — (той, що виділяється ростом) велет, богатир, книжн., підсил.: гігант, колос, фолькл. вирвидуб, вернигора. Словник синонімів Полюги
  2. велетень — ве́летень іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. велетень — ВЕЛЕТ гігант, титан, колос, неї. ломус, флк. вернигора, вернидуб, вернивода; (одноокий) міт. циклоп; (науки) геній. Словник синонімів Караванського
  4. велетень — ВЕ́ЛЕТЕНЬ, тня, ч. 1. У народних повір'ях і легендах – величезного зросту і сили людина. – Давно то, дуже давно діялось, ще коли велетні жили в наших горах (І. Словник української мови у 20 томах
  5. велетень — див. Великий; високий; сильний Словник синонімів Вусика
  6. велетень — ВЕ́ЛЕТЕНЬ (людина або істота, що виділяється серед інших дуже великим зростом), ВЕ́ЛЕТ, БОГАТИ́Р, ГІГА́НТ підсил., КОЛО́С підсил., ВЕРСТВА́ (ВЕРСТА́), ДИ́ЛДА фам.; ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм. (перев. про високу незграбну людину). Всі.. Словник синонімів української мови
  7. велетень — Ве́летень, -летня, -тневі, -тню! ве́летні, -тнів, -тням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. велетень — ВЕ́ЛЕТЕНЬ, тня, ч. 1. Величезного зросту і сили людина в народних повір’ях і легендах. — Давно то, дуже давно діялось, ще коли велетні жили в наших горах (Фр., VI, 1951, 29); // Людина, що виділяється серед інших дуже великим ростом. Словник української мови в 11 томах
  9. велетень — Велетень, -тня м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827. Словник української мови Грінченка