вернути
верну́ти
I верну, вернеш, недок. і док.
1》 тільки недок., перех. і неперех. З силою рухати вперед; пересувати, перекидати.
2》 тільки недок., неперех. Нестримно рухатися великою масою.
3》 тільки недок., перех. і неперех., перен. Зводити розмову до чого-небудь.
4》 тільки недок., перех. Складати провину на кого-небудь.
5》 неперех. Повертати, звертати кудись.
|| перен. Звертати у діях до певної мети.
Вернути ніс (носа) вульг. — відвертатися від кого- або чого-небудь з презирством, зневажливо ставитися до когось.
З душі верне — про почуття огиди до кого-, чого-небудь.
II див. вертати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вернути — верну́ти 1 дієслово доконаного виду рухати; перекидати; нестримно рухатися великою масою; зводити розмову до чого-небудь; складати провину на кого-небудь верну́ти 2 дієслово недоконаного і доконаного виду повернути... Орфографічний словник української мови
- вернути — Верну́ти. Повернутися, приїхати звідкись. Перебуваючі за границею на відпустці обов'язані зараз вернути до краю і вступити в свої обов'язки, скоро лиш держава розпічне яку війну (Б., 1895, 1, 4) // порівн. пол. wrócić — повернутися, приїхати звідкись; рос. вернуть — повернути, віддати. Українська літературна мова на Буковині
- вернути — ВЕРНУ́ТИ¹, верну́, ве́рнеш, недок. і док. 1. тільки недок., що, чим. Із силою рухати вперед; пересувати, перекидати. Кинулась Орися матір відірвати [від Тимохи], а Тимоха чим запопаде, тим і верне: і горшками, і мішками (А. Словник української мови у 20 томах
- вернути — див. повертати Словник синонімів Вусика
- вернути — (аж) з душі́ ве́рне. 1. Дуже несмачний, нудотний. Зварила мені жінка тої локшини, солодке, нудне, з душі верне, а їм, нічого не вдієш (М. Коцюбинський). 2. Не подобається, викликає велику огиду; осоружний. Фразеологічний словник української мови
- вернути — ПЕРЕВО́ДИТИ на кого-що і без додатка (змінювати об'єкт розмови), ЗВО́ДИТИ, ЗВЕРТА́ТИ, ВЕРНУ́ТИ на когощо, до чого (спрямовувати розмову в бажаному напрямі). — Док.: перевести, звести́, зверну́ти. Словник синонімів української мови
- вернути — Верну́ти, верну́, ве́рнеш, ве́рне Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вернути — ВЕРНУ́ТИ¹, верну́, ве́рнеш, недок. і док. 1. тільки недок., перех. і неперех. З силою рухати вперед; пересувати, перекидати. Кинулась Орися матір відірвати, а Тимоха чим запопаде, тим і верне: і горшками, і мішками (Свидн. Словник української мови в 11 томах
- вернути — Вернути, -ся см. вертати, -ся. Словник української мови Грінченка