1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вибивати

вибива́ти

-аю, -аєш, недок., вибити, -б'ю, -б'єш; мн. виб'ють; наказ. сп. вибий; док.

1》 перех. Відокремлювати ударами від чого-небудь; поштовхами викидати, виламувати.

Вибивати з колії — порушувати узвичаєний плин життя, ставити в незвичайні умови.

Вибивати з рівноваги — позбавляти кого-небудь душевного спокою.

2》 перех. Ударяючи що-небудь, витріпувати, очищати.

|| Стріляючи, влучити певну кількість разів у мішень.

|| З боєм відкинути ворога з його позицій.

3》 перех. Ударами вибирати або добувати що-небудь із чогось.

|| перен. Б'ючи кого-небудь, намагатися домогтися чогось.

4》 тільки док., перех. Побити кого-небудь.

5》 перех. Витоптуючи (про людей, тварин), б'ючи (про град), ламати, винищувати посіви, городину, траву і т. ін.

6》 перех. Вбивати, винищувати всіх або багатьох.

7》 перех. Ударяючи чим-небудь, робити заглибини, отвори і т. ін.

8》 перех. Ритмічними ударами позначати час (про годинник).

|| безос.

9》 тільки недок., перех. і неперех. Стукаючи, ударяючи, видобувати звуки в певному ритмі, в такт якійсь мелодії і т. ін.

|| Танцювати, притупуючи. Вибивати такт.

10》 перех. Відтворювати, наносити на що-небудь або витискувати на якомусь матеріалі певні знаки.

|| текст. Наносити фарбою візерунки на тканину.

11》 неперех. Пробиватися нагору, назовні.

12》 розм. Виявивши наполегливість, домогтися (домагатися) одержання чого-небудь.

13》 Віддрукувати на стрічці касового апарата вартість покупки; заплативши гроші в касу, одержати чек із позначеною на ньому вартістю покупки. 14 Викарбовувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибивати — вибива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибивати — (килим) витріпувати; (з фортеці) виганяти; (зізнання) вимушувати; (градом) витолочувати, док. витовкти; (людей) ВИНИЩУВАТИ; (години) відстукувати; (гопака) танцювати; (такт) відраховувати; (крок) карбувати; (медаль) викарбовувати; док. ВИБИТИ, побити. Словник синонімів Караванського
  3. вибивати — (косу) виклепувати, виклепати, повиклепувати, мантачити, вимантачувати, вимантачити, повимантачувати, змантачувати, позмантачувати, намантачувати, намантачити, понамантачувати, (порохи) витріпувати, витріпати, повитріпувати, стріпувати, стріпати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. вибивати — ВИБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БИТИ, б'ю, б'єш; мн. ви́б'ють; наказ. сп. ви́бий; док. 1. що і без прям. дод. Відокремлювати ударами від чого-небудь; поштовхами викидати, виламувати, позбавляти чогось. В світлиці вибивають шибки. Словник української мови у 20 томах
  5. вибивати — вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дріб). Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Його щелепи зрадницьки вибивають дріб (З. Тулуб); — Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах); // перен. Фразеологічний словник української мови
  6. вибивати — ВИЛА́МУВАТИ (про двері, вікно тощо — натискуючи, ударяючи, відокремлювати від чого-небудь), ВИВА́ЛЮВАТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ВИПИРА́ТИ, ВИБИВА́ТИ, ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИДУ́ШУВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ (перев. шибку); ВИВА́ЖУВАТИ, ВИВАЖА́ТИ (про двері). — Док. Словник синонімів української мови
  7. вибивати — ВИБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БИТИ, б’ю, б’єш; мн. ви́б’ють; наказ, сп. ви́бий; док. 1. перех. Відокремлювати ударами від чого-небудь; поштовхами викидати, виламувати. В світлиці вибивають шибки. Щось тріснуло на весь будинок (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. вибивати — Вибива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. вибити, -б'ю, -єш, гл. 1) Выбивать, выбить, вышибать, вышибить. Клин клином вибивають. Ном. № 5848. Чого стоїш, моя доненько, чому не йдеш та додомоньку? Чи травиця ноги спутала, або роса очі вибила? Мет. 289. вибивати очі. Словник української мови Грінченка