1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вивертати

виверта́ти

-аю, -аєш, недок., вивернути, -ну, -неш, док., перех.

1》 Перекидати, зрушуючи з місця; валити, вириваючи з корінням; викидати з землі, копаючи.

2》 Перекидаючи, звалюючи що-небудь, виливати або висипати вміст.

3》 Перевертати що-небудь внутрішнім боком назовні, навиворіт.

|| Неприродно повертати, вигинати (руку, ногу).

|| Крутячи, викручувати, ушкоджувати (перев. руку).

Вивертати кишені перен. — витрачати всі гроші.

4》 розм. Виймаючи звідки-небудь, класти кудись; вивалювати.

5》 розм. Утримувати з виплачуваної суми; вираховувати.

6》 рідко. Круто повертати під час їзди (машину, підводу і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивертати — виверта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вивертати — ВИВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВЕРНУТИ, ну, неш, док., що. 1. Перекидати, зрушуючи з місця; валити, вириваючи з коренем; викидати із землі копаючи. Нестримно несеться бурхливий, рвучкий вітер, вивертає в своїм хижім леті й каміння, й ліси (М. Словник української мови у 20 томах
  3. вивертати — виверта́ти / ви́вернути ду́шу. 1. кому і без додатка. Дуже хвилювати, бентежити, зворушувати кого-небудь. — Тут тобі бенкет безперестанку.., а тут дівчина пригортає, душу вивертає своїми очима (М. Коцюбинський);— А дивиться як, а дивиться як!... Фразеологічний словник української мови
  4. вивертати — ВИ́ВЕРНУТИ (про руку, ногу тощо — повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи), ВИ́КРУТИТИ, СКРУТИ́ТИ, ПІДВЕРНУ́ТИ (про ногу). — Недок.: виверта́ти, викру́чувати, скру́чувати, підверта́ти. Словник синонімів української мови
  5. вивертати — Виверта́ти, -та́ю, -та́єш, -та́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вивертати — ВИВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВЕРНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Перекидати, зрушуючи з місця; валити, вириваючи з коренем; викидати з землі, копаючи. Нестримано несеться бурхливий, рвучкий вітер, вивертає в своїм хижім леті й каміння, й ліси (Стар. Словник української мови в 11 томах
  7. вивертати — Вивертати, -таю, -єш сов. в. вивернути, -ну, -неш, гл. 1) Выворачивать, выворотить (на другую сторону). Покіль кожух не вивернеш, він все здається чорним. Ном. № 11148. 2) Опрокидывать, опрокинуть, переворачивать, переворотить; выворачивать, выворотить. Словник української мови Грінченка