1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вигулькувати

вигу́лькувати

-ую, -уєш, недок., вигулькнути, -ну, -неш, док., розм.

1》 Виринати з води.

2》 Раптово, швидко з'являтися звідки-небудь, з-за чогось; показуватися, виглядати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигулькувати — вигу́лькувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вигулькувати — ВИГУ́ЛЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГУЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Виринати з води. [Сирени:] Поглянь, царице, З пітьми ночі вниз на хвилі, Млистим блиском заяскрілі, І осяй в'юнкий народ, Що вигулькує із вод (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Словник української мови у 20 томах
  3. вигулькувати — ВИПЛИВА́ТИ (підійматися з глибини води на її поверхню), СПЛИВА́ТИ, ВИРИНА́ТИ, ЗРИНА́ТИ, ВИПІРНА́ТИ, ВИГУ́ЛЬКУВАТИ розм., ВИПУРНА́ТИ розм. (пірнаючи, знову з'являтися на поверхні води). — Док. Словник синонімів української мови
  4. вигулькувати — ВИГУ́ЛЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГУЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Виринати з води. [Сирени:] Поглянь, царице, З пітьми ночі вниз на хвилі, Млистим блиском заяскрілі, І осяй в’юнкий народ, Що вигулькує із вод (Гете, Фауст, перекл. Словник української мови в 11 томах