1. Великий тлумачний словник сучасної мови

викоренення

ви́коренення

-я, с.

Дія за знач. викоренити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викоренення — ви́коренення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. викоренення — ВИ́КОРЕНЕННЯ, рідко ВИ́КОРІНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́коренити, ви́корінити. Жоден мудрий владця [владика] не повинен прагнути до викорінення всіх місцевих звичаїв, відзнак і схильностей: адже вони панують над людьми дужче, аніж наймогутніша влада (П. Словник української мови у 20 томах
  3. викоренення — ВИ́КОРЕНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́коренити. Партія ставить завдання забезпечити суворе додержання соціалістичної законності, викоренення всяких порушень правопорядку, ліквідацію злочинності, усунення причин, що її породжують (Програма КПРС, 1961... Словник української мови в 11 томах