винаймач

винайма́ч

-а, ч.

Той, хто щось орендує.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винаймач — Це власник Словник чужослів Павло Штепа
  2. винаймач — ВИНАЙМА́Ч, а́, ч. Той, хто щось винаймає, орендує що-небудь. На порозі стояв у халаті й домашній шапочці власник будинку. Незважаючи на мороз, перебіг подвір'я і завітав до винаймачів (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. винаймач — рос. наниматель одна зі сторін договору найму, що набула право володіння і користування товаром на певний строк, за певну винагороду і на визначених у договорі умовах. Згідно з умовами... Eкономічна енциклопедія