1. Великий тлумачний словник сучасної мови

винаймати

винайма́ти

-аю, -аєш, недок., винаймити, -млю, -миш; мн. винаймлять; і винайняти, -йму, -ймеш, док., перех., діал.

Наймати що-небудь, арендувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винаймати — винайма́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. винаймати — ВИНАЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́НАЙНЯТИ, йму, ймеш, діал. ВИ́НАЙМИТИ, млю, миш; мн. ви́наймлять; док., кого, що. Те саме, що найма́ти. Винаймали [заробітчани] собі поле й ходили на роботу (О. Словник української мови у 20 томах
  3. винаймати — НАЙМА́ТИ (брати що-небудь за плату в тимчасове користування), ВИНАЙМА́ТИ зах.; ОРЕНДУВА́ТИ, ЗАОРЕНДО́ВУВАТИ (брати в тимчасове користування земельну ділянку, будівлю тощо на договірних засадах); ЗНІМА́ТИ (квартиру, приміщення); ПІДНАЙМА́ТИ юр. Словник синонімів української мови
  4. винаймати — ВИНАЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́НАЙМИТИ, млю, миш; мн. ви́наймлять; і ВИ́НАЙНЯТИ, йму, ймеш, док., перех., діал. Наймати що-небудь, арендувати. Винаймали [зарібники] собі поле й ходили на роботу (Коб. Словник української мови в 11 томах