1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виряджання

виряджа́ння

-я, с.

Дія за знач. виряджати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виряджання — виряджа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виряджання — ВИРЯДЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. виряджа́ти. Флегонтові не сподобалось таке занадто щире панькання та виряджання молодого красуня (І. Словник української мови у 20 томах
  3. виряджання — ВИРЯДЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. виряджа́ти. Надійшов день, коли мене мали виряджати в семінарію держати іспит. Наше містечко щороку посилало туди душ три-чотири, і для виряджання учнів уводився вже звичай, досить урочистий і зворушливий… (Вас., II, 1959, 301). Словник української мови в 11 томах