1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вихоплюватися

вихо́плюватися

-ююся, -юєшся, недок., вихопитися, -плюся, -пишся; мн. вихопляться; док.

1》 Швидко вибігати, виїжджати, вискакувати куди-небудь, раптово з'являтися десь.

|| Рвучко, швидко підніматися на що-небудь.

2》 Швидко вискакувати, вибиратися звідки-небудь.

|| Швидко або раптово вириватися з чого-небудь (про подих, голос і т. ін.).

|| Вирізнятися раптово і виразно на короткий час (про світло, звуки).

3》 Несподівано, поспішно вириватися наперед із словом, фразою, говорити що-небудь, запитувати, твердити.

|| Раптово бути сказаним, несподівано прозвучати (про слово, фразу, вигук).

4》 тільки недок. Пас. до вихоплювати 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихоплюватися — вихо́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вихоплюватися — ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ХОПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. ви́хопляться; док. 1. Швидко вибігати, виїжджати, вискакувати куди-небудь, раптово з'являтися десь. Словник української мови у 20 томах
  3. вихоплюватися — див. вилазити; підніматися; спішити; стрибати Словник синонімів Вусика
  4. вихоплюватися — лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Фразеологічний словник української мови
  5. вихоплюватися — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. вихоплюватися — ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ХОПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. ви́хопляться; док. 1. Швидко вибігати, виїжджати, вискакувати куди-небудь, раптово з’являтися десь. Словник української мови в 11 томах