вихоплюватися

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов (материних) Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); (Микола:) Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький). 2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого (брата), що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); (Макар:) Може, треба зараз іти. (Ряженко:) Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихоплюватися — вихо́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вихоплюватися — -ююся, -юєшся, недок., вихопитися, -плюся, -пишся; мн. вихопляться; док. 1》 Швидко вибігати, виїжджати, вискакувати куди-небудь, раптово з'являтися десь. || Рвучко, швидко підніматися на що-небудь. 2》 Швидко вискакувати, вибиратися звідки-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихоплюватися — ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ХОПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. ви́хопляться; док. 1. Швидко вибігати, виїжджати, вискакувати куди-небудь, раптово з'являтися десь. Словник української мови у 20 томах
  4. вихоплюватися — див. вилазити; підніматися; спішити; стрибати Словник синонімів Вусика
  5. вихоплюватися — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. вихоплюватися — ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ХОПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. ви́хопляться; док. 1. Швидко вибігати, виїжджати, вискакувати куди-небудь, раптово з’являтися десь. Словник української мови в 11 томах