вогняний
вогня́ний
(розм. огняний), -яна, -яне.
1》 Прикм. до вогонь 1), 6).
|| Гарячий, пекучий.
2》 перен. Який має колір вогню.
3》 перен. Сповнений енергії; запальний, пристрасний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вогняний — вогня́ни́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- вогняний — ВОГНЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́. 1. Прикм. до вого́нь 1, 6. Так і розливається [блискавка] огняним морем (Ганна Барвінок); Іноді хтось закурить: жевріє в нічній пітьмі вогняна цяточка, то розгораючись, то згасаючи під подувами вітру (А. Словник української мови у 20 томах
- вогняний — див. світлий Словник синонімів Вусика
- вогняний — черво́ний пі́вень. Пожежа. — Чи не Левко .. Подарував пану червоного півня? — розгадували деякі дядьки.— Може, й Левко. Пан почастував його свинцем, а він віддячує вогнем (М. Фразеологічний словник української мови
- вогняний — ВОГНЕ́ННИЙ (який має в собі вогонь), ВОГНЕ́ВИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ, ПОЛУМ'Я́НИЙ, ПОЛУМ'ЯНИ́СТИЙ, ПОЛУМЕНИ́СТИЙ, ОГНЕ́ВИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм. Бачить (Андрій), як палає панський палац, як небо лижуть вогненні язики (Д. Словник синонімів української мови
- вогняний — Вогняни́й, звич. огняни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вогняний — ВОГНЯ́НИ́Й (розм. ОГНЯ́НИ́Й), я́на́, я́не́. 1. Прикм. до вого́нь 1, 6. Так і розливається [блискавка] огняним морем (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
- вогняний — Вогняний, -а, -е Огненный. Вогнянії язики. Шевч. Шле святого Ілію на вогняній колісниці. Мир. ХРВ. 31. Словник української мови Грінченка