1. Великий тлумачний словник сучасної мови

воркітливий

воркітли́вий

рідко воркотливий, -а, -е.

Який має схильність воркотати (в 3, 4 знач.). Воркітлива людина.

|| Який виражає незадоволення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воркітливий — воркітли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. воркітливий — ВОРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВОРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який має схильність воркотати (у 1–4 знач.). Віталій плекає воркітливих птахів понад сорок років (з газ.); Тепер навіть воркотливий воротар .. задоволено посміхався (З. Словник української мови у 20 томах
  3. воркітливий — БУРКОТЛИ́ВИЙ (про людину — який бурчанням виражає своє незадоволення; про голос — який свідчить про незадоволення), БУРКІТЛИ́ВИЙ рідше, ВОРКІТЛИ́ВИЙ (ВОРКОТЛИ́ВИЙ рідко). Словник синонімів української мови
  4. воркітливий — ВОРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВОРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який має схильність воркотати (в 3, 4 знач.). Тепер навіть воркотливий воротар.. задоволено посміхався (Тулуб, Людолови, II, 1957, 77); Воркітлива людина; // Який виражає незадоволення. Директор.. Словник української мови в 11 томах