1. Словник української мови в 11 томах

воркітливий

ВОРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВОРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який має схильність воркотати (в 3, 4 знач.).

Тепер навіть воркотливий воротар.. задоволено посміхався (Тулуб, Людолови, II, 1957, 77);

Воркітлива людина;

// Який виражає незадоволення.

Директор.. перейшов з пискливого крику на воркітливе бубоніння (Збан., Мор. чайка, 1959, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воркітливий — воркітли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. воркітливий — рідко воркотливий, -а, -е. Який має схильність воркотати (в 3, 4 знач.). Воркітлива людина. || Який виражає незадоволення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воркітливий — ВОРКІТЛИ́ВИЙ, рідко ВОРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який має схильність воркотати (у 1–4 знач.). Віталій плекає воркітливих птахів понад сорок років (з газ.); Тепер навіть воркотливий воротар .. задоволено посміхався (З. Словник української мови у 20 томах
  4. воркітливий — БУРКОТЛИ́ВИЙ (про людину — який бурчанням виражає своє незадоволення; про голос — який свідчить про незадоволення), БУРКІТЛИ́ВИЙ рідше, ВОРКІТЛИ́ВИЙ (ВОРКОТЛИ́ВИЙ рідко). Словник синонімів української мови