ворітник

ворі́тник

-а, ч., рідко.

Те саме, що воротар 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворітник — ворі́тник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. ворітник — ВОРІ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що ворота́р 1. Попи були в нього [протопопа] замість прислуги і двірниками, і ворітниками, і конюхами (з наук. літ.); Замковий гарнізон у мирний час мав 70–100 драгунів кінноти, декілька гарматників, писарів, ворітників та 29 осіб обслуги (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. ворітник — ВОРІ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що ворота́р 1. Словник української мови в 11 томах