вскочити
вско́чити
див. вскакувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вскочити — вско́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вскочити — [ўскочиетие] = ускочити -чу, -чиеш; нак. -оч, -очтеи Орфоепічний словник української мови
- вскочити — ВСКО́ЧИТИ див. вска́кувати. Словник української мови у 20 томах
- вскочити — вско́чити в за́шморг. Опинитися в небезпечному становищі. — Старайся як можна далі відійти (від концтабору), але йди обережно, щоб де знову в зашморг не вскочив (Ю. Збанацький). вско́чити ви́ще халя́в. Потрапити в неприємне, скрутне становище. Фразеологічний словник української мови
- вскочити — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док. Словник синонімів української мови
- вскочити — ВСКО́ЧИТИ див. вска́кувати. Словник української мови в 11 томах
- вскочити — Зскакувати, -кую, -єш сов. в. вскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Соскакивать, соскочить. Жінка... так з печі і зскочила. Ном. № 4007. Сотничиха зскакує з ліжка. Стор. II. 241. 2) Вскакивать, вскочить. Зскочив на драбину. Словник української мови Грінченка