1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відбушувати

відбушува́ти

-ує, док.

Перестати бушувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбушувати — відбушува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відбушувати — ВІДБУШУВА́ТИ, у́є, док. 1. Закінчити, перестати бушувати (у 1 знач.). Порив гарячого самуму відбушував. Сахара спить (І. Муратов); Не встигли відбушувати урагани Чарлі і Френсис, як у Флориді чекають наступного (з газ.); // безос. Словник української мови у 20 томах
  3. відбушувати — ВІДБУШУВА́ТИ, у́є, док. Перестати бушувати. Порив гарячого самуму відбушував. Сахара спить (Мур., Ідуть.., 1951, 29); // безос. Відбушувало, намело, вляглося (Гончар, Земля.., 1947, 90). Словник української мови в 11 томах