1. Великий тлумачний словник сучасної мови

віддзвін

ві́ддзвін

-вону, ч., рідко.

Відбиття дзвеніння чого-небудь; луна дзвону.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддзвін — ві́ддзвін іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. віддзвін — ВІ́ДДЗВІН, вону, ч. Відбиття дзвеніння чого-небудь; луна дзвону. По лісу лунають віддзвони тарілок на колесах хазяйського воза, неначе з кимсь дражняться (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. віддзвін — ВІ́ДДЗВІН, вону, ч., рідко. Відбиття дзвеніння чого-небудь; луна дзвону. По лісу лунають віддзвони тарілок на колесах хазяйського воза, неначе з кимсь дражняться (Ле, Історія радості, 1947, 49). Словник української мови в 11 томах