відкликатися
відклика́тися
-аюся, -аєшся, недок., відкликнутися, -нуся, -нешся, док.
1》 Відповідаючи на чий-небудь поклик, звертання, відгукуватися, обзиватися.
|| Звучати у відповідь на якийсь звук.
2》 перен., рідко. Те саме, що відгукуватися 2).
3》 Відбиватися луною (про звук); відлунюватися.
4》 тільки недок. Пас. до відкликати 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкликатися — відклика́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відкликатися — Відклика́тися. Звертатися. Член [стоваришеня] може відкликатись до Мирового суду, котрий остаточно рішає (Канюк, 1906, 32) // порівн. пол. odzywać się (do kogoś) — 1) звертатися, промовляти (до когось), 2) відгукуватися. Українська літературна мова на Буковині
- відкликатися — ВІДКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДКЛИ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Відповідати на чий-небудь поклик, звертання; відгукуватися, озиватися. Словник української мови у 20 томах
- відкликатися — ВІДГУ́КУВАТИСЯ (виражати своє ставлення до якихось подій, осіб, явищ і т. ін.), ВІДЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ рідше. — Док.: відгукну́тися, відізва́тися, озва́тися, відкли́кнутися. М. Куліш.. Словник синонімів української мови
- відкликатися — ВІДКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДКЛИКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Відповідаючи на чий-небудь поклик, звертання, відгукуватися, обзиватися. На голос веснянки відкликається зозуля, потім соловейко (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах