1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відхилений

відхи́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відхилити 1), 3).

|| відхилено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхилений — відхи́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відхилений — ВІДХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відхили́ти 1, 3. Двері були відхилені трохи в сіни (А. Головко); Ще не розплющивши очей, відчув, як світло червоними кружальцями пробилось крізь повіки, і, певне, відгомін вчорашнього, тривожна догадка шугнула... Словник української мови у 20 томах
  3. відхилений — відхи́лений прочинений (м, ср, ст): Гібель задумано дивився на відхилені двері й поважно хитав цілим тілом (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. відхилений — ВІДХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відхили́ти 1, 3. Двері були відхилені трохи в сіни (Головко, II, 1957, 71); // відхи́лено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах