відхилений
відхи́лений прочинений (м, ср, ст): Гібель задумано дивився на відхилені двері й поважно хитав цілим тілом (Нижанківський)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відхилений — відхи́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відхилений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відхилити 1), 3). || відхилено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відхилений — ВІДХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відхили́ти 1, 3. Двері були відхилені трохи в сіни (А. Головко); Ще не розплющивши очей, відчув, як світло червоними кружальцями пробилось крізь повіки, і, певне, відгомін вчорашнього, тривожна догадка шугнула... Словник української мови у 20 томах
- відхилений — ВІДХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відхили́ти 1, 3. Двері були відхилені трохи в сіни (Головко, II, 1957, 71); // відхи́лено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах