візантійський

візанті́йський

-а, -е, іст.

Прикм. до візантійці й Візантія.

|| Який походить з Візантії. Візантійські купці.

|| Власт. Візантії. Візантійська архітектура.

Візантійське право — правова система Візантії (6-15 ст.), що була запозичена феодальним правом Вірменії, Грузії, деяких країн Європи та Азії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візантійський — візанті́йський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. візантійський — ВІЗАНТІ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. іст. Прикм. до візанті́йці і Візантія. Пишна земля візантійська, наче вдова в простих шатах, в тяжкім покрові снігів тихо сумує (Леся Українка); Навіть просвіщенні Сасаніди норовлять .. позбавити Візантію .. Словник української мови у 20 томах
  3. візантійський — Візанті́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. візантійський — ВІЗАНТІ́ЙСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до візанті́йці й Візантія. Пишна земля візантійська, наче вдова в простих шатах, в тяжкім покрові снігів тихо сумує (Л. Укр., І, 1951, 314); // Який походить з Візантії. Словник української мови в 11 томах