візантійський
візанті́йський
-а, -е, іст.
Прикм. до візантійці й Візантія.
|| Який походить з Візантії. Візантійські купці.
|| Власт. Візантії. Візантійська архітектура.
Візантійське право — правова система Візантії (6-15 ст.), що була запозичена феодальним правом Вірменії, Грузії, деяких країн Європи та Азії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- візантійський — візанті́йський прикметник Орфографічний словник української мови
- візантійський — ВІЗАНТІ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. іст. Прикм. до візанті́йці і Візантія. Пишна земля візантійська, наче вдова в простих шатах, в тяжкім покрові снігів тихо сумує (Леся Українка); Навіть просвіщенні Сасаніди норовлять .. позбавити Візантію .. Словник української мови у 20 томах
- візантійський — Візанті́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- візантійський — ВІЗАНТІ́ЙСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до візанті́йці й Візантія. Пишна земля візантійська, наче вдова в простих шатах, в тяжкім покрові снігів тихо сумує (Л. Укр., І, 1951, 314); // Який походить з Візантії. Словник української мови в 11 томах