1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вісниця

ві́сниця

-і.

Жін. до вісник 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вісниця — ві́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вісниця — ВІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до ві́сник 1, 2. Ластівко, ти, вісниця добра, зупинись біля мого двора (М. Сингаївський); Вісниця бистра, з гіркою тоді вітронога Іріда Вістю прийшла до троян від Зевса-егідодержавця (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. вісниця — Ві́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вісниця — ВІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до ві́сник 1, 2. Кілька разів Саня сама відносила протоколи аналізів до цеху, і там зустрічали її, мов вісницю перемоги (Шовк. Словник української мови в 11 томах