гагаузи
гагау́зи
-ів, мн. (одн. гагауз, -а, ч.; гагаузка, -и, ж.).
Народність, що невеликими групами живе в Україні, Молдові, на Північному Кавказі та в Казахстані й розмовляє мовою, яка належить до тюркської сім'ї мов.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гагаузи — ГАГАУ́ЗИ, ів, мн. (одн. гагау́з, а, ч.; гагау́зка, и, ж.). Народ тюркської мовної групи, який живе в Молдові, Одеській та Запорізькій областях України, а також на Північному Кавказі, у Казахстані, Румунії та Болгарії. Словник української мови у 20 томах
- гагаузи — Народність, етнічне ядро (80%) котрих мешкає у Республіці Молдова; в Україні 32 тис., проживають переважно в Одеській, Донецькій та Запорізькій обл.; мова гагаузька, пд.-зх. Універсальний словник-енциклопедія
- гагаузи — ГАГАУ́ЗИ, ів, мн. (одн. гагау́з, а, ч.; гагау́зка, и, ж.). Народність, що невеликими групами живе в УРСР, Молдавській РСР, на Північному Кавказі та в Казахстані і розмовляє мовою, яка належить до тюркської сім’ї мов. Словник української мови в 11 томах