гвардія

гва́рдія

-ї, ж.

1》 заст. Добірні військові частини.

Біла гвардія іст. — загальна назва контрреволюційних військ у період громадянської війни 1918-1920 рр.

2》 іст. Почесне звання, що присвоювалося в період Великої Вітчизняної війни частинам Радянської армії, які особливо відзначилися в боях.

3》 перен. Віддані своїй справі борці, випробувані в якій-небудь галузі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гвардія — гва́рдія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гвардія — ГВА́РДІЯ, ї, ж. 1. Добірна привілейована частина військ. А паничів у гвардію Поопреділяла [повлаштовувала] (Т. Шевченко); Тоді саме царська гвардія з масонами забунтувала (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  3. гвардія — гва́рдія (від італ. guardia – варта) 1. У деяких країнах особиста охорона глави держави. 2. Добірна привілейована частина військ. 3. В СРСР... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гвардія — ГВА́РДІЯ, ї, ж. 1. дорев. Добірні військові частини. А паничів у гвардію Поопреділяла (Шевч., II, 1953, 63); Тоді саме царська гвардія з масонами забунтувала (Мирний, II, 1954, 115). Словник української мови в 11 томах
  5. гвардія — Гвардія, -дії ж. Гвардія. А паничів у гвардію. Шевч. 417. Царська гвардія. Мир. ХРВ. 133. Словник української мови Грінченка