гвардія
ГВА́РДІЯ, ї, ж.
1. Добірна привілейована частина військ.
А паничів у гвардію Поопреділяла [повлаштовувала] (Т. Шевченко);
Тоді саме царська гвардія з масонами забунтувала (Панас Мирний);
Доцільно створити Українську національну гвардію (військо) на професійній основі (з публіц. літ.);
Гвардія існує в деяких країнах як особиста охорона монарха або президента (з наук.-попул. літ.).
2. іст. Військові частини, кораблі та з'єднання Збройних Сил СРСР, які в період Другої світової війни особливо відзначилися в боях і отримали звання гвардійських.
Особливо його радували зустрічі з .. гвардії майором Воронцовим (О. Гончар).
3. перен. Досвідчені, випробувані професіонали.
[Макар:] Мої старі приятелі .. теж вирішили вийти з понеділка на шахту. Побачиш мою гвардію (О. Корнійчук);
За партами протирає штанці .. відважна плавнева гвардія (О. Гончар);
З усієї гвардії столичних швейників показати свої доробки наважилися лише три фірми (з газ.).
(1) Бі́ла гва́рдія, іст. – неофіційна назва військових формувань, заснованих офіцерством колишньої російської армії, які в роки Громадянської війни 1917–1922 боролися проти радянської влади, військ УНР, загонів анархістів та інших за відновлення колишньої Російської імперії.
Біла гвардія востаннє Прорвати хоче мур стальний (В. Сосюра);
Донбасівський полк, витримавши в складі цілої армії кількагодинний переможний бій з білою гвардією, переслідував рухливого ворога, що ринувся до Дніпра (Ю. Яновський);
(2) Молода́ гва́рдія:
а) (іст.) найменш досвідчена частина імператорської гвардії в армії Наполеона І Бонапарта.
Маршал Мортьє командував молодою гвардією під час російської кампанії 1812 р. (з наук.-попул. літ.);
б) (іст.) полки, приєднані 1813 р. до гвардії Російської імперії.
Полки Лейб-гренадерський і Павловський за звитяги у війні з французами були приєднані до гвардії, причому ці полки утворили нову, або молоду гвардію (з наук.-попул. літ.);
в) (перен.) передова молодь.
Спів молодої гвардії Над краєм вироста (Т. Масенко);
(3) Стара́ гва́рдія:
а) (іст.) назва відбірних частин армії Наполеона І.
До складу старої гвардії входили беззастережно віддані Наполеону, загартовані в боях солдати і офіцери, які здійснили разом з полководцем єгипетський похід і брали участь майже в усіх його війнах (з наук.-попул. літ.);
б) (кого, перен.) фахівці з великим досвідом у якій-небудь галузі.
– А як до ваших дослідів ставиться стара гвардія керамістів? – Старі майстри нашу кераміку не розуміють (з газ.);
(4) Черво́на гва́рдія, іст. – озброєні робітничі загони, дружини, організовані у 1917–1918 рр., що згодом стали основою Червоної Армії.
Червона гвардія відступала й, відступаючи, ледве стримувала полки переможця (М. Хвильовий);
Червона гвардія складалася з окремих робітничих загонів (П. Панч).
Значення в інших словниках
- гвардія — гва́рдія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гвардія — -ї, ж. 1》 заст. Добірні військові частини. Біла гвардія іст. — загальна назва контрреволюційних військ у період громадянської війни 1918-1920 рр. 2》 іст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гвардія — гва́рдія (від італ. guardia – варта) 1. У деяких країнах особиста охорона глави держави. 2. Добірна привілейована частина військ. 3. В СРСР... Словник іншомовних слів Мельничука
- гвардія — ГВА́РДІЯ, ї, ж. 1. дорев. Добірні військові частини. А паничів у гвардію Поопреділяла (Шевч., II, 1953, 63); Тоді саме царська гвардія з масонами забунтувала (Мирний, II, 1954, 115). Словник української мови в 11 томах
- гвардія — Гвардія, -дії ж. Гвардія. А паничів у гвардію. Шевч. 417. Царська гвардія. Мир. ХРВ. 133. Словник української мови Грінченка