1. Великий тлумачний словник сучасної мови

головня

головня́

I -і, ж.

Те саме, що головешка 1).

II -і, ж.

Грибкове захворювання рослин (перев. злакових), за якого зерно перетворюється на чорний пил або на тверду чорну масу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головня — головня́ 1 іменник жіночого роду головешка головня́ 2 іменник жіночого роду захворювання рослин Орфографічний словник української мови
  2. головня — 1. ґалаґан, недогарок 2. (збіжжя) засніт, зона Словник чужослів Павло Штепа
  3. головня — ГОЛОВНЯ́¹, і́, ж. Те саме, що голове́шка 1. Пустиня циганом чорніла: Де город був або село – І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло (Т. Шевченко); Кожний пастух, вихопивши головню із своєї ватри, біг у тьму ночі боротися з невидимим ворогом (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. головня — Головня́, -ні́, -не́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. головня — ГОЛОВНЯ́¹, і́, ж. Те саме, що голове́шка 1. Пустиня циганом чорніла: Де город був або село — І головня уже не тліла, І попіл вітром рознесло (Шевч., II, 1953, 60); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  6. головня — Головня, -ні ж. 1) = головешка. Угор. Гн. II. 20. 2) = зана. Вх. Пч. II. 37. Як багато головні в пшениці, то буде мука чорна, як гречана. Камен. у. 3) раст. Ustilago maydis L. U. Carbo Tul. ЗЮЗО. I. 140. Словник української мови Грінченка