гомінко
го́мінко
Присл. до гомінкий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомінко — го́мінко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- гомінко — ГО́МІНКО. Присл. до гомінки́й. Настав справжній ранок,.. у відчинену кватирку зразу ж жваво й гомінко заспівало птаство і вдарило густим весняним ароматом – свіжим духом трухлявого листу, землі й молодого зела (М. Івченко); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
- гомінко — ГО́МІНКО. Присл. до гомінки́й; // у знач. присудк. сл. Ще тільки світає, а на тваринницькому подвір’ї людно, гомінко (Рад. Укр., 28.УІІІ 1959, 2). Словник української мови в 11 томах